квітка

Злити любов...

Маленьке містечко, в якому всі вони жили, мало хіба що три ресторани, одну велику колибу, в якій мешканці збиралися раз на тиждень, у святу неділю, щоб потеревенити, попліткувати, пооцінювати один одного та потім мати про що перешіптуватися між собою весь наступний тиждень.
А ще було в тому містечку дещо таке, чого ніколи не бачили в інших поселеннях.
Це були вимірювачі. Почуттів. Негативних почуттів. Загально-колективних негативних почуттів.
Простими словами посеред центральної площі біля тієї ж колиби стояло пять височезних (мало не до неба, повірте!) скляних колб, наповнених різнокольоровим піском: перша – зеленим, друга – червоним, третя – жовтим, четверта – синім та пята – чорним. Кожен зі стовбів був «відповідальним» за якусь непозитивну емоцію. Це були, відповідно, заздрощі, ревнощі, лінощі, страх та злість. І були на тих колбах позначки, які вказували на рівень середнього загального настрою населення містечка.
Таким чином влада тримала громадськість під суворим контролем, викорінюючи все зло на зародковому етапі. Тільки десь-якась лиха тенденція проглядалася, локальні державні мужі – хоп, і все...
І це було б чудово, якби одного ранку...
Collapse )
квітка

Коханий, вибач... або Ніч з МатКадом =)

Це було незабутньо! Ніколи раніше я нічого подібного не переживала. Ця ніч... Ця ніч була дуже особливою.
Тільки ти і я... Вдвох... Ми... і нікого більше ні в моїх думках, ні, тим паче, в твоїх )
ой, ну і Любава на дроті, а Марта в асі =))))
МатКад до ранку. ніколи ще так до екзамену не готувалася )))) мало не проспала його ) добре, що дєвкі розбудили, дивно, як почула дзвінок.
але кльова програма. тим, хто не знає - рекомендую.
дуже мало є таких, з ким приємніше проводити ЧАС, аніж з ним...)... ггггг)
  • Current Music
    гулялі всю ночь да утра...
квітка

...найкраща вечірка...

сьогодні мені випала нагода побувати на найкращій вечірці мого життя... я взагалі-то не дуже клабер ))), але іноді пробиває )
ну от... а нині була на вечірці в Пікассо для неповносправних людей. Весь зал був заповнений людьми у калясках або ж недорозвиненими... Але вони були такими щасливими! Вони були настільки щиро щасливим, що я не впевнена, чи раніше бачила таке у кого-небудь старше 5 років...
коли їм співала Андріана, вони плескали в ритм пісні, і хай не всім і не завжди це виходило, та це було так мило! і коли танцювали для них - преуважно дивилися...
а потім почалася сама дискотека... я ще такого не бачила! вони суперсько зажигали! і у них це надзвичайно класно виходило. а коли один чувачок навколо мене у своїй калясці зробив три манси, я просто випала )))
я зрозуміла, що можеш бути щасливим лише тоді, коли хочеш бути ним. і якщо в тебе немає анічогісінько, зовсім нічого, що в цьому світі цінується, поруч є лише людина, яка тримає тебе за руку... то коли ж бути насправді щасливим, як не в той момент?
і так складно розійтися зі своїми буденними проблемами. так складно перестати себе жаліти, що
дівчина не так глянула, хлопець не написав смс-ку, на роботі запара, почалася сесія і решта проблем під кальку - таких проблем, які заважають жити нинішнім днем і ним тішитися. і дякувати Богу за нього...
а в когось таких проблем немає. хтось просто радий, що його нині тримають за руку...
  • Current Music
    восени
квітка

кавалки табору

не думала, що мене аж так запре ))))
нічні купання в морі з планктонами, що світилися фосфорно-салатовим кольором; дельфіни, які приплили до нас на вогник))); майже-гаррі-поттерівський морський бій; танець для сонця і від сонця одночасно; дріжджі, дріжджі, дріжджі і все, що з ними повязане; пакети, які треба було періодично завалювати; бочка з водою, яка впала від того, що з нею не достатньо ніжно поводились; сусіди з ПокерФейсом на повну котушку; двадцятиметровий обрив та різні каскадерські вибрики, з ним повязані; живе пиво, яке валялося в лісі, отак собі просто валялося в пляшці під деревом; молдавани, молдавани, купа молдаван - десь так само багацько, як і дріжджів))); повна відсутність медуз і дядечок з пахлавою медовою (аж нецікаво, на море не схоже); смажені квеветки; крадені кавуни; то ви всьо правильно кажете...
ех...
шкода, все-таки, що літо вже закінчується...

квітка

...(...Кам'янець Подільський...)...

маю зараз дві основні течії думок... нажаль, в одному пості вони будуть несумісні ((( тому, доведеться їх розділити...
почну, мабуть, з позитивного.
кілька годин тому я приїхала з Кам'янця Подільського. Хоча, правильніше буде сказати "з Тернополя"
Отак ми вдвох з приятелем вирішили відпочити на вихідних. його відпочинок, правда, вийшов крутішим, ніж мій, але я і цим цілком задоволена =))) Він, як істинний економник, підбив мене їхати автостопом... Спочатку ця ідея видавалася мені як мінімум анріальною, просто всі мої попередні мандрівки були максимум на кілометрів сто, а тут аж в область, сусідську до сусідської...
але все пройшло дуже навіть добре. люди, які нас підвозили, просто чудові, здоровя їм міцного! =)
першого дядечка ми чекали за винниками десь з півгодини, але він бонусом нас підвіз аж до Хмельницького. по дорозі ми заїхали до Святого Джерела в Плугові, так там вода просто кришталево чиста...
а водій - такий веселий дядечко... розповідав нам про те, що вже другу добу їде, вимагав танцювати і співати, щоб йому не було сумно, і щоб він не заснув... сам з вінниці, і розповідав про брудні справи Порошенка =))))
другий водій з яким ми їхали, був просто місцевий, їхав з Хмельницька і підкинув нас у Дунаївці... третій - кур'єр, його шлях пролягав з Харкова до Чернівців, отож він нас висадив в Хотині. там ми трохи поекскурсували (прибігли в замок за 3 хв сьома, а він в сьомій закривався, так що "трохи" було дуже навіть трохи)))) і тим же самим способом помандрували до Камянця, де нас пригріла хороша дівчинка Оленка (не знаю, що би ми без неї робили, де би ми спали, а ще в неї дууууже класна мама =))
скинувши свої речі, ми пішли гуляти по вечірньому місту.
наступного дня з самого ранечку Він Таки Зробив ЦЕ =)))), тобто стрибнув з роупом (в принципі, це і було основною метою нашої "прогулянки"), при тому, що він стрибав так сміливо, я аж здивувалась, якщо чесно)))); на роупівському мості ми зустріли його одногрупника і одногрупника однокласників і потім ми пішли всі разом на скелі, де було тож так нічогенько =) правда лазили лише 5В і 5С, але, як на нас, було круто ))))
потім в нас була екскурсія, ми таки потрапили в Кам'янецький замок, але, знову ж таки, ненадовго, бо час піджимав, і в 6 ми вже були за Кам'янцем на трасі. їхали багатьма машинами по кілька десятків кілометрів (але всі люди були теж надзвичайно приємними))), правда доїхати вдалося лише до Тернополя)))), де нас чемно прийняв Вася (щоб ми без нього робили, мені цікаво?)))), а Вася - то такий хлопчина, який дуже жжот =), він видає просто геніальні фрази, от при прощанні з нами він сказав: "До свіданія што прієхалі" - було приємно таке чути)))
Переночували ми в Васі і зранечку до Львова... тільки-но приїхали, я переступила поріг свого дому і почався буревій... Мило би було, якби це чудо природи нас застало десь... на природі... (((...
ооооттт... начебто коротко все...
мені сподобалось. дууууууже навіть сподобалось ))))
ось кілька фотоспогадів =)))









...)))...

  • Current Mood
    optimistic optimistic
квітка

як добре...

...що можна вдягнути футболку людини, за якою скучаєш, і відчути оцей її приємний знайомий запах...))))...